Коктебель. День 1. Це неймовірно.

До сьогоднішнього дня в мене не було ні часу, ні сил розповісти про те, як у мене склалась подорож. Встигла лише завантажити фотографії до вконтактє, але через те, що я пообіцяла це зробити...

Коли їхали до Криму я не спала всю ніч, це для мене рекорд... 

А коли приїхали на обговоренну "дачу", розчарувалися, 

й вірішили змінити її на щось краще...

Природа тут звичайно просто "пашить зеленню".... Все таке засохле... Особливо на пагорбах... Але там, де поливають й доглядають все таке зелене-зелене...

Але найбільше враження цього дня на мене справила Тиха бухта...

 чарівна, таємнича... Першого дня вона була й справді тихою... 

На цьому й закінчився день нашого приїзду, саме через те, що після подорожжі до Криму ми всі дуже втомилися... 

Щось цікаво про мене?! Спитай!

Я дуже хочу кожен день писати в блог...
Але в мене зовсім не залишається вільного часу, щоб написати щось путнє...
З наступного тижня, окрім навчання в школі, на вихідних я буду вчитися до другої години дня на курсах...
До речі, мені до душі така завантаженість навчанням. Але я дуже хвилююся на рахунок моїх одногрупників, точніше, як вони будуть сприймати мене. Хоча знаю, що багато з них не знайомі один з одним, і відчувають себе приблизно так само, як і я...
Ці курси для меня багато означають... Принаймі, я нарешті вирішу, що мені дається у вивченні краще...

В голові є декілька ідей постів про мій відпочинок у Криму. Мабуть сьогодні пізніше буде опубліковано перший з них. Якщо цікаво - чекайте!

Доброго часу доби всім тим, хто зараз намагається прочитати цю маячню. Я визнаю це літо тухлим у моєму і без того не дуже веселому існуванні.

 Почнемо:

Сайти літа: всемогутній вконтакте, блогспот, твіттер
Виконавець літа: Miguel Bose
Група літа: Нерви
Пісня літа: Mad Heads XL - Не шукай мене
Фільми літа: "Діти шпигунів", "Погана училка" та ін.
Серіали літа: "Студенти 2", "Свати 1,2,3"
Автори літа: Іван Багряний, Іван Бунін, Володимир Сорокін, Харукі Муракамі, Рей Бредбері
Книга літа: "Війна та світ"
Їжа літа: Кукурудзяні пластівці
Напій літа: Абрикосовий сік
Зустріч літа: з дому виходила тільки в магазин
Розставання літа: оО
Знайомство літа: Наталка, Ольга, Костя, Ліза, Віка
Традиція літа: кожен день робити щось цікаве
Місто літа: Коктебель
Місце літа: стілець біля монітору, надувний матрац
Поїздка літа: Країна Блакитних Пагорбів
Екстрім літа: гори, пагорби
Телефон року: мобільний з інтернетом
Подарунок літа: відпочинок
Подія літа: відновлення спілкування зі старими знайомими
Персонально подія літа: Поїздка до СБК
Подив літа: павук-птахоїд
Досягнення літа: витривалість
Збулася мрія літа: тааак
Нездійснена мрія літа: таємне
Знахідка літа: "Сьоме небо"
Мова літа: українська, російська
Фраза літа: Ліза, неси гребінець і шпильки
Питання літа: Що мені робити з твоєю головою?
Річ літа: інтернет
Колір літа: блакитний
Настрій літа: непоганий
Думки літа: їх багато...
Час доби року: літоооо

До останнього моменту, не віриться в те, що я вже 2 дні вдома...
Нові змістовні пости будуть друкуватися з завтрашнього дня... На даний момент я знаходжусь під враженнями від відпочинку й ніяк не можу зібратися з думками, щоб написати щось путнє...
 

Сьогодні видався якийсь метушливий день, але на завтра у мене заплановано в два рази більше справ, але це буде завтра.... А сьогодні ... прокинувшись, я відразу поїхала по справах...
Мені вже завтра вранці треба бути повністю зібраною, щоб не бігати по дому, як ошпарена та щоб нічого важливого не забути...
На цьому поки все...  побігла збирати валізу...

Вони неймовірні...

                                         

                                                                            

...

Щойно в голову прийшла жахлива думка... Мені здається, що я стаю тобою...
Так, саме зараз я звертаюся до тебе. Якщо ти читаєш це, то я сподіваюся, зрозумієш, що я пишу про тебе... Я не хочу стати ізгоєм, який постійно сидить вдома, поглиблений в інтернет, книги і ненавидить людей... І  в якого нікого не залишилося, крім комп'ютера й парочки колишніх кращих друзів, які в якийсь момент почали відвертатися від тебе... Або людей, від яких відвернулась ти...
Як колись відвернулась і від мене... Я не хочу ставати тобою, тому що вважаю, це найгірше, що могло з тобою трапитися... У тебе нічого не залишилось, крім свого, звичайно ж, "блискучого" розуму... Але повір, цього мало... Тебе вже ніхто не може зрозуміти, навіть сім'я... 
А я не хочу ставати тобою... Не хочу, не хочу, не хочу!!!

Зрештою, я не хочу, щоб людям, які мене кохають, було неприємно, як колись було мені... Я не хочу, щоб вони відчували те ж саме, як тоді я, коли ти, не подумавши ні про кого, крім себе, розвернувшись до мене "найприємнішим" місцем, пішла... Не хочу цього! 

Ні, цього не буде! Чуєш? І нехай зараз ти... не знаю, яка реакція в тебе: чи ти ковтаєш сльози, бо визнаєш, що я права; чи ти скептично посміхаєшся і не визнаєш, як завжди, нічиєї думки, крім своєї ... 

Але знай... Я ніколи не стану тобою!!!

Вечір гарної музики...і приємних спогадів

Другий вечір підряд мені підіймає настрій цінитель гарної музики, назвемо його К..
Деякі треки мені дуже дуже подобаються...
А сьогодні я вирішила пригади дитинство, точніше його частку, пов'язану з моїм захопленням(хобі).
Така ностальгія... Жгуче бажання повернутися до цього виду спорта... Але... На це потрібно дуже багато часу, а в мене мається протилежне. По-перше, 11 клас; по-друге, підготовчі курси; по-третє, немає партнера...Та ще декілька незначних "але".
Ось декілька фото, щоб ви зрозуміли, про що йдеться мова...

 

В той час, коли я займалася, більш за все я любила танцювати латину... А зараз, розумію, що подобається стандарт... Але для мене він складніший... 

Свобода...

Чи знаєш ти, що таке свобода? Знаєш, як це відчувати її, набравши повні легені? 

 Моя свобода - це море. Боже, як же я хочу на море... Я хочу вдихнути солоний запах, зайти по кісточки в воду й відчути, як маленьки рибки лоскочуть мої ноги... Хочу поринути в нього та відчути таку улюблену і приємну прохолоду... Як же я хочу, щоб воно, моє незабутнє море огорнуло кожну клітинку мого тіла... 

 Я так кохаю тебе, море!!!

Лише ти даєш мені можливість відчувати свободу, силу, впевненість в собі...

На своїй хвилі..

Рівно через 12 діб я опинюся в Коктебелі. З кожним днем, я розумію, що більше й більше цього хочу.Залишити всі проблеми в Донецьку й нарешті вже залізти в прекрасне море і поплавати від душі...

Міні-твір з теми, як я провела суботу

Сьогодні був один із чудових днів мого літа. Я нарешті купила майже все, що мені потрібно для школи. Шість годин по магазинах, але мої ноги не втомилися. А це дуже дивно...
Ходити по магазинах перед навчальним роком - це, явно, мій фетиш. Я полюбляю різні зотиши, блокноти, ручки та інші дрібниці... Крім цього, я купила дуже гарну шкіряну куртку, але не таку, як у всіх, а особливу. Спочатку вона мені зовсім не сподобалась, а коли я вдягла цю косуху, була приємно вражена... І без сумніву вирішила до каси.
Дуже давно я хотіла купити  Ritter Sport i Dove, але в скарбницях мого району їх не було. А сьогодні я нарешті здійснила цю маленьку мрію. Стосовно Рітера, я була розчарована... А ось Дав мене приємно порадував.

Моє "кіно"...

Вже вкотре за цей тиждень мені не вдалося додивитися сон. Як зазвичай, вони обриваються на найцікавішому місці. Мої сни - це мій ідеальний світ. Коли мені погано, немає настрою, я йду спати тому, що саме вві сні все буде добре... Саме вві сні здійснюються найпотаємніші мрії, плани на майбутнє. До того ж, завжди є надія, що сон втілитися в життя...
 Сон-це найкраще "кіно", яке я бачила...